Логотип персонального сайта І.Лимана
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)

Дослідники історії Південної України, т. 2

Персоналії дослідників

Павловський Олексій Андрійович

Галина Левченко

(8.04.1856, м. СанктПетербург – 7.05.1913, м. Одеса) – доктор історичних наук (1896 р.), ординарний професор (1897 р.).

Середню освіту отримав у 6-й Санкт-Петербурзькій гімназії. У 1876 – 1880 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Санкт-Петербурзького університету, який закінчив зі ступенем кандидата та був залишений для підготовки до професорського звання.

У 1880 – 1887 рр. працював викладачем загальної, стародавньої і російської історії у Санкт-Петербурзькому центральному училищі технічного малювання барона Штигліца.

У 1887 р. склав магістерський іспит та відправлений у відрядження за кордон (відвідав Берлін, Дрезден, Мюнхен). У 1889 – 1891 рр. читав лекції в якості приват-доцента кафедри теорії та історії витончених мистецтв історико-філологічного факультету Санкт-Петербурзького університету. У 1891 р. в Київському університеті захистив магістерську дисертацію на тему “Живопись Палатинской капеллы в Палермо”. У 1891 р. призначений на посаду виконуючого обов’язки екстраординарного професора кафедри теорії та історії витончених мистецтв історико-філологічного факультету Новоросійського університету.

Докторську дисертацію на тему “Скульптура в Аттике до грекоперсидских войн” захистив у 1896 р. та Радою Новоросійського університету затверджений в ступені доктора теорії та історії витончених мистецтв. З 1897 р. – ординарний професор кафедри теорії та історії витончених мистецтв історико-філологічного факультету Новоросійського університету. У 1906 – 1912 рр. – професор Одеських вищих жіночих курсів.

У 1895 – 1896 рр. – секретар, а з 1909 р. по 1912 р. – декан історико-філологічного факультету Новоросійського університету.

У 1891 – 1913 рр. – член Історико-філологічного товариства при Новоросійському університеті. З 1891 р. – дійсний член Одеського товариства історії і старожитностей. У 1895 – 1899 рр. і 1905 – 1909 рр. – секретар Одеського товариства історії і старожитностей.

Учасник багатьох наукових форумів: ХІІІ (1908 р.) і ХV (1911 р.) археологічних з’їздів, Міжнародного археологічного з’їзду в Каїрі (1910 р.), Х Міжнародного конгресу історії мистецтв (1912 р.).

Нагороди: ордени Св. Станіслава ІІІ ступеню (1887 р.), Св. Анни ІІІ ступеню (1891 р.), Св. Станіслава ІІ ступеню (1889 р.), Св. Анни ІІ ступеню (1902 р.), Св. Володимира ІV ступеню (1905 р.) і ІІІ ступеню (1913 р.), срібна медаль у пам’ять царювання імператора Олександра ІІІ (1896 р.).

Сфери наукових інтересів: історія мистецтва, археології та освіти.

О.А. Павловський є автором наукових досліджень у галузі античної скульптури та італійського середньовічного живопису.

Вагомим внеском вченого є дослідження з історії становлення археології у південному регіоні.

Автор понад 20 наукових праць (зокрема, 5 монографій, 3 брошур, понад 10 наукових статей).

Публікації про О.А. Павловського та рецензії на його праці:

Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского С.-Петербургского университета за истекшую третью четверть века его существования. 1869 – 1894. – СПб.: Тип. и лит. Б.М. Вольфа, 1896. – Т. 2 (М-Я). – С. 81 – 82.

Энциклопедический словарь / Ф.А. Брокгауз и И.А. Ефрон. – Т. ХХІІ. – СПб., 1897. – С. 563.

Демьян-Любин Ст. Памяти проф. Павловского // Одесские новости. – 1913. – 8 мая.

Атлас Д. Похороны проф. Павловского // Одесские новости. – 1913. – 10 мая.

Попова Т.Н., Станко В.Н. Исторические исследования в Одесском университете: традиции и современность // Вестник Одесского государственного университета. – 1995. – Вып. 1. – С. 39 – 41.

Hausmann G. Universitat und stadtische Gesellschaft in Odessa, 1865 – 1917: soziale und nationale Selbstorganisation an der Peripherie des Zarenreiches. – Stuttgart, 1998. – S. 545 – 546.

Хмарський В.М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії і старожитностей. – Одеса: Астропринт, 2002. – С. 26, 86 – 87, 90, 320.

Самойлов Ф.О. Павловський Олексій Андрійович // Професори Одеського (Новоросійського) університету. Т. 3. – Одеса, 2005. – С. 436 – 437.

Левченко Г.С. Павловський Олексій Андрійович // Одеські історики. Енциклопедичне видання. Том 1 (початок ХІХ – середина ХХ ст.). – Одеса: Друкарський дім, 2009. – С. 282 – 284.

Левченко В.В., Левченко Г.С. Олександро-Невська церква Новоросійського університету: історія, персоналії, документи. – Одеса: ФОП Бондаренко М.О., 2015. – С. 147, 150 – 151, 290.

Книги О.А. Павловського, що стосуються історії Південної України:

Нужды художественного образования в Одессе. – Одесса, 1898. – 16 с.

Музей императорского Одесского общества истории и древностей. – Вып. 1 – 2: Терракоты. – Одесса, 1897 – 1898. – 46 с., 48 с. (у співавторстві з О.М. Деревицким, Е.Р. Штерном).

О южнорусской археологии. – Одесса, 1899.

Найважливіші статті О.А. Павловського, що стосуються історії Південної України:

Памяти Дмитрия Александровича Ровинского // Записки Одесского общества истории и древностей. – 1896. – Т. ХІХ. – Некрологи. – С. 37 – 45.

Эрнст Курциус // Записки Одесского общества истории и древностей. – 1896. – Т. ХІХ. – Некрологи. – С. 64 – 68.

Иван Константинович Айвазовский // Записки Одесскoго общества истории и древностей. – 1901. – Т. XXIII. – Некрологи. – С. 1 – 15.

390 заседание (торжественное) Императорского Одесского общества истории и древностей 11 ноября 1908 года. Краткая история Общества // Записки Одесскoго общества истории и древностей. – 1910. – Т. XXVIII. – Протоколы. – С. 20 – 25.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2004 – 2019 І.Лиман

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 151

Модифіковано : 6.08.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.