Логотип персонального сайта І.Лимана
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)

Дослідники історії Південної України, т. 2

Персоналії дослідників

Маркевич Арсеній Іванович

Олександр Музичко

(30.03.1855, м. БрестЛитовськ – 17.01.1942, м. Ленінград).

Народився у родині священика. Випускник історикофілологічного факультету Варшавського університету (1876 р.). Від 1883 р. і до кінця життя – у Криму.

Викладач російської словесності (до 1907 р.) Сімферопольської гімназії. Директор Сімферопольського дитячого притулку ім. графині Адлерберг. У жовтні 1918 р. обраний доцентом Таврійського університету.

Кавалер орденів Св. Станіслава та Св. Анни ІІІ і ІІ ступенів, Св. Володимира IV ступеню.

Співробітник Петербурзького археологічного інституту, член Товариства шанувальників історії, Московського родословного товариства, Археографічної комісії, Московського археологічного товариства, Одеського товариства історії і старожитностей, Воронезької, Оренбурзької, Рязанської, Саратовської, Смоленської, Тамбовської, Чернігівської вчених архівних комісій. Членкореспондент АН СРСР (1927 р.), попри відсутність наукового ступеню.

Засновник Таврійської вченої архівної комісії та її беззмінний голова, а з 1923 р. – Таврійського товариства історії, археології і етнографії. Численні праці А. Маркевича з історії Криму базувалися на вивченні ним понад 20 архівів, що містили документи Таврійської губернської палати кримінального суду, Сімферопольського окружного суду, Старокримської міської ратуші, Катеринославської казенної палати, Сімферопольського і Перекопського повітових поліцейських управлінь, Мелітопольського казначейства, скасованих судових установ Міністерства юстиції.

Завдяки його старанням до Кримцентрархіву було передано, а потім ним же описано архіви Таврійського дворянського депутатського зібрання, мандрівно-прийомного будинку А.С. Таранова-Бєлозерова, дирекції училищ Таврійської губернії, Першої сімферопольської гімназії, комісії про вакуфи, дитячого притулку Фабра, Сімферопольської міської управи, Бахчисарайської міської управи. Праці А. Маркевича містили цінний архівний матеріал, але відрізнялися пропагандою величі політики Російської імперії, ігнорували історичну пам’ять кримських татар. Тому наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр. його кримознавча діяльність викликала протилежні оцінки, зокрема, справедливу критику з боку історика А. Таксера.

Публікації про А.І. Маркевича та рецензії на його праці:

Платонов С., Крачковский И. Записка об ученых трудах профессора А.И Маркевича // Известия АН СССР. – 1927. – С. 1499 – 1503.

Таксер А. Апологетика колонизаторской политики царизма в Крыму // Новый Восток. – 1930. – № 28. – С. 232 – 239.

Кошлякова Е.А. Памяти А.И. Маркевича // Известия Крымского отдела Географического общества Союза ССР. – Симферополь, 1961. – Т. 7. – С. 233 – 238.

Дайнеко Л.И. Очерк А.И. Маркевича по истории виноградарства и виноделия в Крыму // Известия Крымского республиканского краеведческого музея. – 1995. – № 10. – С. 19 – 24.

Андросов А.М. Маркевич Арсеній Іванович (1855 – 1942 рр.) // Українські архівісти: біобібліогр. довідник. Вип. І (XIX ст. – 1930-ті рр.). – Київ, 1999. – С. 206 – 208.

Непомнящий А.А. Арсений Маркевич: страницы истории крымского краеведения. – Симферополь, 2005. – 432 c.

Хрулев А.Н. Деятельность таврического общества истории, археологии и этнографии под руководством А.И. Маркевича // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія. – 2012. – Вип. 37(2). – С. 223 – 227.

Вибрані праці А.І. Маркевича, що стосуються історії Південної України:

К истории Крымских архивов // Труды тринадцатого Археологического съезда в Екатеринославе. 1905. – М., 1908. – Т. 2. – С. 166 – 173.

Таврическая губерния во время Крымской войны: по архивным материалам. – Симферополь, 1905. – [4], 260, III с.

Островок в Казачьей бухте, как предполагаемое место кончины Св. Климента, папы римского // Известия Таврической ученой архивной комиссии. Симферополь, 1909. – № 43. – С. 105 – 114.

Очерк истории Тавриды // Крым. Путеводитель / Под ред. Л.С. Вагина и др. – Симферополь, 1923. – С. 172 – 226.

Симферополь. Его исторические судьбы, старина и недавнее прошлое. – Симферополь, 1924. – 113 с.

Переселения крымских татар в Турцию в связи с движением населения в Крыму // Известия АН СССР: Сер. 7: Отд. гуманитарных наук. – Ленинград, 1928. – № 4/7. – С. 375 – 405; 1929. – № 1. – С. 1 – 16.

Географическая номенклатура Крыма как исторический материал. Топонимические данные крымских архивов. (Памяти А.Л. Бертье-Делагарда) // Известия Таврического общества археологии и этнографии. – Симферополь, 1928. – № 2 (59). – С. 17 – 32.

З культурної минувшини Криму ХIХ ст.: Короткi нариси // Збiрник iсторико-фiлологiчного вiддiлу Всеукраїнської Академiї Наук. – Київ, 1930. – № 89. – С. 107 – 158.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2004 – 2019 І.Лиман

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 142

Модифіковано : 22.07.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.