Логотип персонального сайта І.Лимана
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)

Дослідники історії Південної України, т. 2

Персоналії дослідників

Хмельницький Ісаак Абрамович

Валерій Левченко

(1(13).07.1861, м. Павлоград Катеринославської губернії – 1941 р., м. Махачкала) – кандидат права (1887 р.).

Початкову освіту отримав у народному училищі, згодом закінчив повітове училище та приватну школу в Павлограді. У 1874 – 1879 рр. навчався у Харківській гімназії, а згодом перевівся до Бердянської гімназії, де закінчив 7 класів. Атестат зрілості після здачі екстерном випускних екзаменів отримав у Таганрозькій гімназії.

У 1881 р. вступив на природниче відділення фізикоматематичного факультету Харківського університету, але через рік перевівся на те ж відділення Петербурзького університету, де у 1883/84 навчальному році став студентом юридичного факультету, який закінчив у 1887 р. із ступеням кандидата права.

У листопаді 1886 р. заарештовано за участь в демонстрації з нагоди 25-річчя з дня смерті М.О. Добролюбова. У 1887 р. переїхав до Одеси та зайнявся адвокатською практику. Паралельно із цим, друкував праці у 12 центральних та провінційних виданнях.

Від 1904 до 1910 рр. – член РСДРП та редактор (1905 – 1906 рр.) першої на півдні Російської імперії соціал-демократичної газети “Коммерческая Россия”. У 1907 р. заарештований Одеською поліцією за звинуваченням у приналежності до революційної організації та встановленні постійних відносин з політичними в’язнями одеської тюрми. За розпорядженням Департаменту поліції вислано за кордон на два роки (1908 – 1910 рр.).

З поверненням із-за кордону проводив активну публіцистичну діяльність та видав низку науково-популярних і науковометодичних праць у різних тематичних виданнях. З науковими доповідями виступав в академічних товариствах Одеси.

З встановленням в Одесі радянської влади займав ключеві посади у різних комісіях та комітетах губернського рівня: завідуючий судово-слідчого підвідділу, завідуючий відділу юстиції, голова редакційної колегії “Вестника Губернского отдела юстиции”, голова народного суду, голова секції робітників друкарства, голова секції наукових робітників при союзі робітників освіти, голова юридичного товариства, голова Будинку вчених, член комітету сприяння вченим. Крім того, займав низку виборних посад.

З травня 1922 р. до січня 1923 рр. – декан факультету політичної освіти, а до 4 серпня 1924 р. – професор Одеського інституту народної освіти. З 1922 р. до 1930 р. – професор Одеського інституту народного господарства.

У 1924 р. – голова підсекції з вивчання історії революції, яка була складовою частиною соціально-історичної секції Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. Від серпня 1925 р. до 1930 р. – голова соціально-історичної секції та член редколегії цієї комісії.

Від травня 1922 р. до листопада 1924 р. – завідуючий губернської комісії з концентрації і вивчення історико-революційних матеріалів та історії партії (Істпарт).

У 1930-х роках вів активну професійну діяльність – виступав у якості захисника на засіданнях судових процесів. Наприкінці літа 1941 р. разом з багатьма одеситами евакуйовано до Махачкали.

Сфери наукових інтересів: історія адвокатури та юриспруденції у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., історія історичної науки та революційних рухів на півдні України на початку ХХ ст., установознавство, біографістика.

І.А. Хмельницький є автором декілька десятків науковопопулярних публікацій, в яких на прикладі подій на теренах Південної України давав характеристику економічним, суспільнополітичним та морально-культурним питанням життя суспільства.

У статтях піднімав питання щодо боротьби з голодом, поширення позашкільної освіти, формування трудових артілей, юридичного захисту населення тощо. Опублікував низку науково-популярних і науково-методичних праць з юриспруденції. Як фахівець в області кримінального права і процесу, судочинства, історії адвокатури та загальних питань права співпрацював з редакціями близько десяти тематичних видань.

На посаді завідуючого Істпарта разом з іншими співробітниками здійснив низку заходів, спрямованих на збирання та збереження документів з історії революцій і партійних організацій, з історії робітничого руху, селянських повстань у південному регіоні, їх вивчення, систематизацію та опрацювання, а також створення історико-революційного архіву і музею, видання збірок, проведення організаційно-пропагандистської роботи. Разом з багатьма провідними істориками та краєзнавцями Одеси сприяв підготовці святкування низки ювілеїв: 20-річчя революційних подій 1905 р., 100-річчя повстання декабристів, 10-річчя “жовтневої революції”.

Серед інших публікацій біографічного напряму написав статтю “Общественно политическая физиономия Е.Н. Щепкина”, у якій охарактеризував настрої одеської інтелігенції у 1904 – 1905 рр., зустрічі професора з громадськими діячами, його політичну діяльність та вихід з партії конституціоналістів-демократів.

Автор і упорядник близько 100 наукових та науковопопулярних праць (зокрема, 5 брошур, близько 70 наукових праць та 30 науково-популярних статей).

Публікації про І.А. Хмельницького та рецензії на його праці:

Вісник Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. – 1924. – Ч. 1. – С. 2; 1925. – Ч. 2 – 3. – С. 1 – 3.

Наука и научные работники СССР (без Москвы и Ленинграда). – Л., 1928. – С. 456.

Боровой С. Воспоминания. – М.-Иерусалим, 1993. – С. 92, 124 – 126, 223 – 224, 257, 381.

Попова Т.Н., Станко В.Н. Исторические исследования в Одесском университете: традиции и современность // Вестник Одесского государственного университета. – 1995. – Вып. 1. – С. 44.

Hausmann G. Universitat und stadtische Gesellschaft in Odessa, 1865 – 1917: soziale und nationale Selbstorganisation an der Peripherie des Zarenreiches. – Stuttgart, 1998. – S. 367, 371, 413 – 414, 486.

Вісник Одеської комісії краєзнавства при Всеукраїнській Академії Наук. 1924 – 1930: Систематичний розпис змісту / Упорядник Л.О. Жирнова. – Одеса, 1999. – С. 37.

Левченко В.В. Хмельницький Ісаак Абрамович // Професори Одеського (Новоросійського) університету. – Одеса, 2000. – Т. 4. – С. 312 – 314.

Левченко В.В. Исаак Абрамович Хмельницкий: адвокат, учёный, общественный деятель (к 145-летию со дня рождения) // Одесса и еврейская цивилизация. – Одесса, 2007. – С. 110 – 126.

Левченко В.В. Хмельницький Ісаак Абрамович // Одеські історики. Енциклопедичне видання. Том 1 (початок ХІХ – середина ХХ ст.). – Одеса: Друкарський дім, 2009. – С. 430 – 432.

Левченко В.В. Історія Одеського інституту народної освіти (1920 – 1930 рр.): позитивний досвід невдалого експерименту. – Одеса: ТЕС, 2010. – С. 114, 122, 146, 202, 213 – 217, 273, 316, 332, 369, 382.

Левченко В.В. Евреи в профессорско-преподавательском составе Одесского института народного образования (1920 – 1930): ретроспективный анализ // Материалы Семнадцатой Ежегодной Международной Междисциплинарной конференции по иудаике. – М., 2010. – Ч. 2. – С. 245 – 260.

Левченко В.В. Еврейские учёные-историки в научной жизни Одессы в первой трети ХХ в. // История еврейской диаспоры в Восточной Европе. – СПб, 2012. – С. 192 – 195.

Левченко В.В. Деятельность ученых-историков евреев в научно-исследовательских учреждениях Одессы 20-х гг. ХХ в. // Південний захід. Одесика. Історико-краєзнавчий науковий альманах. – Вип. 17. – Одеса: Друкарський дім, 2014. – С. 280 – 289.

Книги І.А. Хмельницького, що стосуються історії Південної України:

Что нужно деревне? – Одесса: Тип. Акционерного ЮжноРусского общества печатного дела, 1904. – 15 с.

Судебная реформа в её деятелях. – Одесса, 1915. – 34 с.

Найважливіші статті І.А. Хмельницького, що стосуються історії Південної України:

О наших мировых судьях // Одесские новости. – 1917. – 2 апреля.

А.И. Хмельницкий. 18 октября 1889 – 7 декабря 1919 г. // Советское строительство. – 1920. – № 7 – 8. – С. 4.

Несколько слов о Е.Н. Щепкине: Некролог (12 ноября 1920 г.) // Советское строительство. – 1920. – № 7 – 8. – С. 5 – 6.

Памяти профессора Е.Н. Щепкина (К годовщине его смерти – 12 ноября 1920 г.) // Новый путь. – 1923. – № 1. – С. 52 – 54.

Из деятельности Одесского Истпарта // Летопись революции.– 1924. – № 4. – С. 228 – 230.

Звіт про діяльність секції // Вісник Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. – 1925. – Ч. 2 – 3. – С. 114 – 116.

Общественно политическая физиономия Е.Н. Щепкина // Памяти профессора Е.Н. Щепкина (1860 – 1920). – Одесса, 1927. – С. 20 – 26.

Несколько слов о С.И. Мартыновском // Кандальный звон. – 1927. – № 6. – С. 126 – 128.

Памяти ветерана революции – С.И. Мартыновского // Вісник Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. Секція соціальноісторична. – 1929. – Ч. 4 – 5. – С. 4 – 6.

Памяти профессора А.Я. Шпакова // Вісник Одеської комісії краєзнавства при УАН. Секція соціально-історична. – 1929. – Ч. 4 – 5. – С. 6.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2004 – 2019 І.Лиман

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 105

Модифіковано : 29.10.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.