Логотип персонального сайта І.Лимана
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)

Дослідники історії Південної України, т. 2

Персоналії дослідників

Швидько Ганна Кирилівна

Ігор Кочергін

(1.05.1944, с. Бажани Петропавлівського р-ну Дніпропетровської обл.) – доктор історичних наук (1987 р.), професор (1990 р.), Заслужений діяч науки і техніки (1997 р.).

У 1961 р. закінчила середню школу в с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області. У 1972 р. закінчила історичний факультет Дніпропетровського державного університету. В тому ж році вступає до аспірантури на кафедру історії СРСР та УРСР. Науковим керівником кандидатської дисертації став засновник сучасної джерелознавчої наукової школи України М.П. Ковальський (1929 – 2006 рр.).

З 1970 р. стала постійним учасником археологічних розкопок, увійшовши до складу Археологічної експедиції Дніпропетровського державного університету, якою керувала І.Ф. Ковальова.

У 1973 – 1975 рр. – заступник секретаря парткому Дніпропетровського державного університету. З 1975 р. – старший викладач, а з 1980 р. – доцент кафедри історії СРСР і УРСР Дніпропетровського державного університету. У 1982 р. присвоєне вчене звання доцент.

22 лютого 1980 р. в Інституті історії АН УРСР захистила кандидатську дисертацію “Радянська історіографія соціально-економічного розвитку міст України у XVI-XVIII ст.”.

У 1980 р. взяла на себе обов’язки керівника Дніпропетровської підсекції Української секції Наукової Ради з історіографії АН СРСР. Впродовж 1981 – 1987 рр. виконувала обов’язки вченого секретаря Вченої Ради Дніпропетровського державного університету.

25 грудня 1987 р. в Інституті історії АН УРСР захистила докторську дисертацію “Джерела з соціально-економічної історії міст Лівобережної України другої половини XVII – першої половини XVIII ст.”.

У 1989 р. очолила новостворену кафедру історії України в Дніпропетровському державному університеті. Того ж року очолила краєзнавчий клуб “Ріднокрай”, створений при відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки.

Влітку 1991 р. її разом з іншими відомими українськими вченими (О.М. Апанович, В.А. Брехуненко, М.Г. Жулинський, П.С. Сохань) запросили до участі в черговому франкоукраїнському колоквіумі, які традиційно проводилися у Сорбоні.

6 серпня 1991 р. вона виступила на 5 – му міжнародному франко-українському колоквіумі “Козаки України” з доповіддю про кошового отамана Костя Гордієнка. Влітку 1992 р. прочитала курс лекцій з історії Української козацької держави в Українському вільному університеті у Мюнхені. У 1993 р. взяла участь у міжнародному науковому семінарі “Освіта і наука в Україні” в Ілінойському університеті (США).

З квітня 1991 р. до жовтня 2008 р. очолювала Дніпропетровську обласну організацію Всеукраїнської спілки краєзнавців.

З 1995 р. – професор кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету. У 1999 р. обрана членом Всеукраїнського громадського об’єднання “Українська академія історичних наук”.

З 2002 р. під керівництвом Г.К. Швидько на базі кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету щороку відбуваються краєзнавчі конференції, присвячені різним аспектам історичного розвитку Дніпропетровщини від давнини до сьогодення.

З 2004 р. запропонувала створити нове видання, яке б було повністю присвячене питанням краєзнавчого характеру. В тому ж році вийшов перший номер наукового збірника “Історія та культура Придніпров’я. Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник”. На сторінках цього часопису публікуються матеріали просопографічного характеру, результати археологічних досліджень, історія розвитку міст і сіл Придніпров’я, питання благодійництва та розвитку архітектури, культури, освіти тощо.

У 2005 р. очолила Дніпропетровське регіональне відділення Науково-дослідного інституту козацтва Інститут історії України НАН України. Відділення було створення для активізації козакознавчих студій на Придніпров’ї. Для цього проводяться конференції, презентації, з 2005 р. видається науковий збірник “Січеславський альманах”, головним редактором якого є Г.К. Швидько.

В листопаді 2013 р. стала лауреатом всеукраїнської премії ім. Д.І. Яворницького, яку щорічно вручає Національна спілка краєзнавців України.

Публікації про Г.К. Швидько та рецензії на її праці:

Швидько Ганна Кирилівна // Національна гірнича академія України. Професори. 1899 – 1999. – Д.: НГАУ, 1999. – С. 108.

Галь Б.О. Слово про вчителя // Вісник Національної гірничої академії України. – 2002. – № 10 – 11. – С. 5.

Кочергін І.О. Покликання – служити людям // Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат області на 2004 рік: бібліографічний покажчик / Упоряд. І.Голуб. – Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2003. – С. 92 – 94.

Світленко С.І. Швидько Ганна Кирилівна // Професори Дніпропетровського національного університету 1918 – 2003: біогр. довід. / голова редкол. М.В. Поляков. – Д.: Вид-во ДНУ, 2003. – С. 299.

Швидько Ганна Кирилівна // Українські історики ХХ ст. бібліогр. довід. / голов. ред. В.А. Смолій. – К.-Львів, 2003. – Ч. 1. – 396 с.

Ковальова І.Ф. Про роль особистості в науці // Історія і особистість історика: Збірник наукових праць, присвячених 60 – річному ювілею професора Ганни Кирилівни Швидько. – ДНГУ, 2004. – С. 23 – 25.

Кочергін І.О. Залюблена в історію // Вісник Національного гірничого університету. – 2004. – № 5 – 6. – С. 3.

Удод О.А. До 60-річчя доктора історичних наук, професора Г.К. Швидько // Український історичний журнал. – 2004. – № 3. – С. 155 – 157.

Швидько Ганна Кирилівна: До 60-річчя від дня народження: Біобібліографічний покажчик. – Д.: Національний гірничий університет, 2004. – 70 с.

Ковальський М.П. Дослідниця джерел та історіографії України XVI-XVII ст. // Історія і особистість історика: Збірник наукових праць, присвячених 60 – річному ювілею професора Ганни Кирилівни Швидько. – Д.: НГУ, 2004. – С. 19 – 22.

Литвинова Т.Ф. Біографічні нотатки до бібліографії Г.К. Швидько // Швидько Ганна Кирилівна: До 60-річччя від дня народження: Біобібліографічний покажчик. – Д.: НГУ, 2004. – С. 3 – 22.

Мицик Ю.А. Швидько Ганна Кирилівна // Українське козацтво: Мала енциклопедія. Вид. 2-е, доповнене і перероблене. – К.-Запоріжжя, 2006. – С. 654.

Голуб І.С. Клуб “Ріднокрай” та його голова (Ганна Кирилівна Швидько) // Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат області на 2009 рік: Бібліографічний покажчик / Упорядник І.С. Голуб. – Д.: ДОУНБ, 2008. – С. 84 – 88.

Савчук В.С. Професор Ганна Кирилівна Швидько: штрихи до портрету ювілярки // Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2014 р.: Краєзнав. бібліограф. видання / Упоряд. І.С. Голуб. – Д.: ДОУНБ, 2013. – С. 125 – 128.

Кочергін І.О. Швидько Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог // Краєзнавство. – 2014. – № 1. – С. 69 – 75.

Швидько Ганна Кирилівна [Електронний ресурс] Режим доступу:

Вибрані книги Г.К. Швидько, що стосуються історії Південної України:

Катеринославський Піквікський клуб. (1858 – 1860). До 170-річчя Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки / Упоряд. І.С. Голуб. – Д.: ДОУНБ, 2003. – 147 с.

Минуле у променях пам’яті. – К.: Генеза, 2004. – 72 с.

Криворізький Галілей (До 125-річчя професора І.І. Танатара): монографія. – Д.: НГУ, 2006. – 120 с.

Історія і сучасність Національного гірничого університету (1899–2009 рр.): монографія / За ред. проф. Г.К. Швидько. – Д.: НГУ, Ліра, 2009. – 504 с. (у співавторстві).

Михайло Комаров і Катеринославщина: монографія. – Д.: НГУ, 2011. – 228 с.

Нариси з історії Національного гірничого університету (1899 – 2015). Ректори. – Д.: НГУ, 2015. – 170 с.

Вибрані статті Г.К. Швидько, що стосуються історії Південної України:

З історії кооперативного руху на Катеринославщині // Питання історії Придніпров’я: масові та суспільно-політичні рухи. – Д.: ДДУ, 1990. – С. 57 – 64.

До історії господарства та землеволодіння Катеринослава кінця XVIII – початку ХІХ ст. // Питання аграрної історії України та Росії: матеріали наук. читань, присвячених пам’яті Д.П. Пойди. – Д.: Промінь, 1995. – С. 39 – 44.

Єпископ Феодосій Макаревський – дослідник історії Катеринославщини // Історія України: маловідомі імена, події, факти: зв. ст. – К.: Рідний край, 1999. – Вип. 8. – С. 276 – 282.

Краєзнавці і краєзнавство Придніпров’я // Краєзнавство. – 2000. – № 1 – 2. – С. 69 – 76.

Академік М.М. Федоров та його листування з академіком Д.І. Яворницьким // Академік Д.І. Яворницький і перша вища гірнича школа України: док. і матеріали. – Д.: НГУ, 2004. – С. 36 – 50.

Нездійсненний проект перенесення Запорозької Січі // Придніпров’я. Історико-краєзнавчі дослідження: зб. наук. пр. – Д.: ДНУ, 2007. – Вип. 4. – С. 212 – 217.

Катеринославська суконна фабрика як містоутворюючий фактор (кінець XVIII – перша половина ХІХ ст.) // Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження: зб. наук. праць. – Д.: ДНУ, 2010. – Вип. 8. – С. 62 – 76.

Дослідник історії Півдня України Анатолій Бойко // Історія і культура Придніпров’я. Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник. – Дніпропетровськ: НГУ, 2011. – Вип. 8. – С. 4 – 9.

Історичне краєзнавство Дніпропетровщини 70 – 80-х років ХХ ст. // Січеславщина. Краєзнавчий альманах. Вип. 6. / Упоряд.

І. Голуб. – Д.: ДОУНБ, 2012. – С. 120 – 129.

Науково-освітній і культурний феномен Катеринослава першої чверті ХХ ст. // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, полії, постаті: зб. наук. пр. – Д.: ДНУ, 2013. – Вип. 11. – С. 229 – 242.

Катеринославщина початку ХХ ст. у спогадах вчених // Історія і культура Придніпров’я: Невідомі та маловідомі сторінки. – К.: Видавець О. Філюк, 2015. – С. 68 – 82.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2004 – 2019 І.Лиман

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 171

Модифіковано : 5.11.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.