Логотип персонального сайта І.Лимана
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)

Дослідники історії Південної України, т. 2

Персоналії дослідників

Харлан Олександр Вікторович

(Анкета О.В. Харлана)

(28.07.1973, смт Дніпровське Верхньодніпровського р-ну Дніпропетровської обл.) – кандидат архітектури (2010 р.), доцент (2013 р.).

Старший науковий співробітник пам’яткоохоронних досліджень Південного регіону України НДІ пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України. Доцент Придніпровської державної академії будівництва та архітектури.

У 1990 р. закінчив середню школу смт Дніпровське Верхньодніпровського р-ну Дніпропетровської обл. У 1990 – 1996 рр. навчався на архітектурному факультеті Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, отримавши диплом зі спеціальності “Архітектор”. Працював інженером-дизайнером на ВАТ Дніпровський крохмале-патоковий комбінат. У 1997 – 1998 рр. служив у лавах Української армії.

З 1998 по 1999 р. працював у сфері промислового дизайну. З 1999 р. працював архітектором, проектуючи об’єкти житлового та громадського призначення. З цього часу кожного року брав участь у археологічних експедиціях на Кримському півострові. З 2000 р. є членом Національної спілки краєзнавців України і займається архітектурно-містобудівними дослідженнями населених пунктів Південної України.

У 2005 – 2009 рр. навчався в аспірантурі Київського національного університету будівництва та архітектури (спеціальність 18.00.01 “Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури”). Брав участь у розробці багатьох проектів з реставрації пам’яток архітектури національного та місцевого значення. Є автором проектів зон охорони об’єктів культурної спадщини, історико-містобудівних обгрунтувань реконструкції історичної забудови в існуючому середовищі у межах історичних ареалів.

Перша персональна виставка художніх графічних робіт відбулася у 2008 р. (музей М. Грушевського, м. Київ).

З 2009 р. працює науковим співробітником в НДІ пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України. Є співавтором та науковим керівником низки пам’яткоохоронних проектів з дослідження міст Південної України: Горлівка (Донецька область), Дніпродзержинськ, Нікополь (Дніпропетровська область), Бахчисарай (АР Крим), Запоріжжя, Мелітополь (Запорізька область), Василівка (Запорізька область), Кіровоград, Бобринець (Кіровоградська область), Первомайськ (Миколаївська область) та ін.

У 2010 р. в Одеській державній академії будівництва та архітектури (ОДАБА) захистив кандидатську дисертацію “Особливості типологічної еволюції дерев’яної храмової архітектури на території Півдня України сер. XVIII-XIX ст. (на прикладі Катеринославської губернії)” та здобув вчений ступінь кандидата архітектури. Науковий керівник – Ю.В. Івашко.

З 2010 р. є членом наукової ради НДІ пам’яткоохоронних досліджень. З 2010 по 2013 р. був членом Обласної консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Дніпропетровської облдержадміністрації.

З 2011 р. по 2013 р. був членом Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України, членом Експертної комісії з розгляду питань занесення об’єктів культурної спадщини до державного реєстру нерухомих пам’яток України. З 2011 р. є членом Українського національного комітету ICOMOS (з 2013 р. перебуває у складі бюро комітету).

З 2011 по 2013 р. був науковим керівником низки проектів для Ханського палацу у місті Бахчисарай АР Крим. У співавторстві виконав проект номінаційного досьє “Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисарай” для подання Комітетові всесвітньої спадщини на занесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З 2011 р. брав участь у розробці планових робіт НДІ пам’яткоохоронних досліджень: “Дослідження храмових споруд Катеринослава кін. XVIII – поч. ХХ ст.” (2011 р.), “Дерев’яні храмові споруди Катеринославської губернії кін. XVIII – поч. ХХ ст.” (2012 р.), “Дослідження історичного розвитку сільських поселень Півдня України” (2013 – 2014 рр.), “Архітектурно-містобудівні дослідження Старої Укріпленої Лінії” (2013 – 2014 рр.) та ін.

З 2012 р. входить до складу редколегій збірника “Праці НДІ пам’яткоохоронних досліджень” та історико-культурологічного альманаху “Фронтири міста”.

З 2013 р. є членом національної спілки архітекторів України, членом Обласної архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Дніпропетровської облдержадміністрації, членом Обласної консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Запорізької облдержадміністрації. Пройшов курси підготовки з професійної атестації архітекторів у 2013 р. і отримав відповідні кваліфікаційні сертифікати в 2014 р.

З 2013 р. працює на кафедрі “Дизайн міського середовища” Придніпровської державної академії будівництва та архітектури.

Сфери наукових інтересів: історія архітектурно-містобудівного розвитку населених місць Південної України, історія архітектури культових споруд Вольностей Запорозьких та Катеринославщини, фортифікація Південної України, охорона культурної спадщини, пам’ятки історії і культури України в художньому мистецтві.

Досліджує містобудівний розвиток населених пунктів Степової України XVII-XX ст., виникнення і розвиток культового зодчества Вольностей Запорозьких, історію виникнення і існування окремих культових споруд Криму і колишнього Запорожжя.

Нагороди: почесна грамота міністра культури України (Київ, 2012 р.), подяка Новомосковської міської ради за значний особистий внесок у збереження і популяризацію історикокультурної спадщини краю (2016 р.), диплом Дніпропетровської обласної адміністрації за активну участь у розвитку туристичного потенціалу регіону (2016 р.).

Автор більше 100 наукових і публіцистичних праць (зокрема, 5 монографій, 5 брошур, близько 80 наукових статей).

Публікації про О.В. Харлана:

Клуб “Ріднокрай”: 20 років життя та діяльності: Довідково-бібліограф. видання / Упоряд. І. Голуб. – Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010. – С. 7, 12, 13, 24, 46, 48, 51.

Кочергін І. Перший “ювілей” Катеринославської плінфосемології: [Перші публікації про колекції катеринославських цегельних клейм] // Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат області: Бібліограф. видання: Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2009. – С. 33 – 35.

Евтушенко Е. Кирпичная история // Наше місто. – 2006. – 6 травня. – (№ 64). – С. 12.

Коллекция кирпичей архитектора из Днепропетровска // Вісті Придніпров’я. – 2005. – 3 березня. – С. 15.

Кочергін І. Час збирати каміння // Хобі. Світ наших захоплень. – 2007. – Лютий. – С. 86 – 90.

Кравченко С. Колекція, що збирається по цеглині // Голос України. – 2006. – 8 серпня. – № 145. – С. 9.

Кравченко С. Коллекция, что растет по кирпичику // Свое мнение. – 2007. – № 17. – 25 апреля. – С. 18.

Наш собор у книгах: [Презентація видання: “Козацький Собор: архітектурна перлина України” в краєзнавчому музеї в м. Новомосковську] // Новомосковська правда. – 2008. – № 78. – 25 жовтня. – С. 1.

Харлан О.В. // Український національний комітет Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ІКОМОС). – 2014. – С.37.

Харлан О. В. //

Науменко В. У Новомосковському історико-краєзнавчому музеї відкривається унікальна виставка старовинної цегли // . Вісник небайдужих громадян. 25 січня 2016 року.

Монографії та брошури О.В. Харлана, що стосуються історії Південної України:

Палімпсест. Коріння міста: поселення XVII-XVIII століть в історії Дніпропетровська. – К.: Українські пропілеї, 2008 (у співавторстві з О. Репаном та В. Старостіним).

Перлина дерев’яної архітектури України Козацької доби // Козацький Троїцький собор: Архітектурна перлина України. До 230-річчя побудування: Архітектурно-історичний нарис. Бібліографія / Упорядн.: І. Голуб, О. Харлан. – Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2008. – 32 с.: іл.

Церква в ім’я Архангела Михаїла в містечку Старий Кодак. Архітектурно-історичний нарис. Бібліографія / Упорядн.: І. Голуб, О. Харлан. – Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010. – 44 с.: іл.

Церква в ім’я Покрова Пресвятої Богородиці в містечку Нікополь: Архітектурно-історичний нарис. Бібліографія / Під ред. О. Титової / Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. Сакральні пам’ятки України. Вип. 1. – К., 2011. – 40 с.

Вибрані статті О.В. Харлана, що стосуються історії Південної України:

Самарський Пустельно-Миколаївський монастир. Формування архітектурного ансамблю в ХVІІІ ст. // Україна модерна і сучасна (історія, історіографія та джерелознавство): Матеріали наукових читань, присвячених 60 – річному ювілею професора Г.К. Швидько. – Дніпропетровськ: НГУ, 2004. – С. 38 – 44.

Природнокліматичні фактори та територіально-історичні передумови виникнення архітектурно-планувальних традицій на території колишніх Вольностей Запорозьких // Історія і культура Придніпров’я. Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник. – Дніпропетровськ: НГУ, 2006. – Вип. 3. – С. 111 – 121.

Стилістичні й типологічні особливості дерев’яних храмів Запорозьких Вольностей XVII-XVIII ст. // Нові дослідження пам’яток Козацької доби в Україні. Зб. наук. стат. Вип. 18. – К., 2009. – С. 291 – 300.

Народні традиції у релігійному мистецтві Придніпров’я XVII-XVIII ст. // Праці центру пам’яткознавства. Збірник наукових праць. Вип. 17. – К, 2010. – С. 70 – 86.

Фортификационные сооружения Московского государства XVI-XVIII веков на территории современного города Днепропетровска: Новобогородицкая крепость // Архитектурное наследство. Вып. 55. – М.: URSS, 2011. – С. 117 – 130.

“Щоденник з подорожі на Запорожжя” С.А. Таранушенка як джерело архітектурно-мистецтвознавчих досліджень Дніпропетровщини // Праці центру пам’яткознавства. Збірник наукових праць. – Вип. 20. – К., 2011. – С. 183 – 194.

Відкриття фундаментів дзвіниці початку ХІХ ст. на території Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря // Праці центру пам’яткознавства: збірник наукових праць. Вип. 25. – К., 2014. – С. 84 – 91.

Історико-містобудівні дослідження м. Мелітополь Запорізької області // Праці НДІ пам’яткоохоронних досліджень. Вип. 9. – К.: СПД Павленко, 2014. – С. 224 – 246.

Розробка номінації для внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисараї” в 2011 – 2012 роках // Праці НДІ пам’яткоохоронних досліджень. Вип. 9. – К.: СПД Павленко, 2014. – С. 261 – 273.

До питання локалізації місцезнаходження та архітектурнопланувальних особливостей комплексу Азіза Малік-Аштера в м. Бахчисарай // Праці НДІ пам’яткоохоронних досліджень. Вип. 9. – К.: СПД Павленко, 2014. – С. 247 – 260.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2004 – 2019 І.Лиман

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 124

Модифіковано : 22.10.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.