№ 89 1925, вересень. – Повідомлення старшого інспектора Педосвіти Бандурівського керівникам педтехнікумів

До всіх керівників педтехнікумів [102]

Шановні товариші.

Педінспектура просить мати на увазі, що переіменування педкурсів в педтехнікуми не є реорганізацією педкурсів [с], а тому, поки ще не складено нове положення про педтехнікуми, останні існують на тих же підставах, мають ту ж саму структуру, керуються тим же положенням, що й бувші педкурси.

Старший інспектор Педосвіти [Підпис] /Бандурівський/

ДАЗО. – Ф. 3674. – Оп. 1. – Спр. 34. – Арк. 201. Оригінал.

Примітки

102. Помітка на верхньому полі: м. Бердянськ. № 333. 25/ІХ 25 р.

с Педінспектура просить мати на увазі, що переіменування педкурсів в педтехнікуми не є реорганізацією педкурсів… – Про зміни, що відбулися в системі педагогічної освіти в 1925 р., випускник 1959 року Бердянського державного педагогічного інституту В.П. Шепотько пише так:

«В Україні були створені педагогічні навчальні заклади двох основних типів: інститути народної освіти (ІНО) і вищі трирічні педагогічні курси, які постановою РНК УСРР від 9 липня 1925 р. були перейменовані у педагогічні технікуми. Трирічні курси та педкурси (педтехнікуми) готували вчителів з вищою освітою для початкової школи, а ІНО – вчителів для другого концентру семирічки, профтехшкіл, робітфаків, технікумів. Захопившись реформуванням педагогічної освіти, Наркомос УСРР ігнорував досвід становлення народної освіти в період державотворчих процесів в Україні, а також позитивний досвід дореволюційної педагогічної школи. Врахування цих факторів допомогло б дати майбутньому вчителю всебічну підготовку» (Курило В.М., Шепотько В.П. Освіта України і науково-технічний та соціальний прогрес: історія, досвід, уроки. – К.: «Деміур», 2006. – С. 65 – 66).