Логотип персонального сайта І.Лимана
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)

Бердянськi педагогiчнi курси
та педагогiчний технiкум

Від упорядників

Ігор Лиман, Вікторія Константінова

20-і – 30-і роки ХХ сторіччя в історії України були насичені докорінними змінами, ламкою як старих структур, так і самóго традиційного світогляду населення. Все це і безпосередньо, й опосередковано відбивалось як на освітній системі в цілому, так і на кожному навчальному закладі, на долі кожного викладача та студента. У тому числі – і на долях викладачів та студентів навчальних установ, які є попередницями сьогоднішнього Бердянського державного педагогічного університету. Тож події Громадянської війни та визвольних змагань, голод 1921 – 1923 років, нова економічна політика, боротьба з неписьменністю, реформи адміністративно-територіального устрою УСРР, українізація, атеїзація держави й суспільства, поступове заміщення диктатури пролетаріату диктатурою партії, процес зміцнення тоталітарної системи, політичні репресії, індустріалізація республіки, колективізація сільського господарства, Голодомор 1932 – 1933 років стали невід’ємною частиною історії Бердянських педагогічних курсів і педагогічного технікуму, що діяли на місці колишньої Бердянської чоловічої гімназії. Підтвердженням тому – документи, вміщені в цьому виданні.

Книга є складовою започаткованого в 2006 році проекту багатотомного археографічного видання «Матеріали з історії Бердянського державного педагогічного університету» і є продовженням томів, присвячених Бердянській чоловічій гімназії останньої третини ХІХ ст. і перших двох десятиліть ХХ ст. «Піднімаючись вище» по хронології, ми дійшли до періоду, коли в стінах теперішнього БДПУ працювали його попередники – педкурси та педтехнікум. Нижня межа – 1 жовтня 1920 р. – відповідає організації Бердянських трирічних педагогічних курсів [1], верхня – 1935 р. – припиненню діяльності Бердянського педагогічного технікуму.

Уже опубліковані томи проекту викликали великий інтерес і серед істориків, і серед керівників вищих навчальних закладів, і серед широкої громадськості. Проект був презентований спеціальним семінаром «Організація комплексного дослідження історії вищого навчального закладу: реалізація проекту створення п’ятитомного археографічного видання з історії Бердянського державного педагогічного університету» на Міжнародній виставці навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні – 2008» (Київ, лютий 2008 р.). Був одержаний почесний диплом за підписами Міністра освіти і науки України та Президента Академії педагогічних наук України.

При підготовці ІІІ-го тому нам постійно доводилось мати на увазі, що науковий рівень видання має відповідати рівню перших двох томів. Йдеться не лише про збереження формату, структури видання, але й про репрезентативність документів, вміщених у ньому. Адже ми вперше за час реалізації проекту зустрілись з проблемою відбору джерел, які мали ввійти до книги. Відсутність цілісних архівних комплексів джерел з історії Бердянської чоловічої гімназії зумовила те, що ми опублікували в перших двох томах проекту всі документи з проблематики, виявлені нами в результаті евристики в фондах Російського державного історичного архіву, Російського державного архіву Військово-морського флоту, Державного архіву в Автономній Республіці Крим, Державного архіву міста Севастополя, Державного архіву Запорізької області, Державного архіву Одеської області, Державного архіву Чернігівської області, Інституту Рукопису Національної бібліотеки України ім. Вернадського тощо. Натомість документи з історії Бердянських педагогічних курсів і педагогічного технікуму збереглися у фонді, що свого часу відклався в Мелітополі, а згодом був переданий до Державного архіву Запорізької області. Причому фонд містить ні багато ні мало 1911 справ, які охоплюють весь період існування в Бердянську педкурсів і педтехнікуму.

Інша складність полягала в тому, що в 1920 – 1935 роках, порівняно з попередніми часами, рух документів бердянських навчальних закладів зазнав важливих змін. Якщо переважна більшість джерел з історії Бердянської чоловічої гімназії відклалась у Державному архіві Одеської області (оскільки навчальний заклад підпорядковувався саме Одеському навчальному округу) та Державному архіві в Автономній Республіці Крим (бо Бердянськ належав до Таврійської губернії і Таврійської ж єпархії), то тепер розраховувати на архівосховища Одеси та Сімферополя не доводилось (хоча, звичайно, спроба виявити там потрібні документи 1920 – 1930-х рр. була зроблена ще під час роботи над ІІ-м томом проекту). Порівняно з часами Російської імперії та визвольних змагань, напрямки руху документації змінилися, оскільки змінилась сама структура управління навчальними закладами, так само як і місця розташування органів влади, яким підпорядковувався Бердянськ.

Тому пошук документів вівся в Москві (Державний архів Російської Федерації), Києві (Центральний державний архів вищих органів влади та управління України). Була здійснена спроба виявити матеріали з історії Бердянських педагогічних курсів і педагогічного технікуму в архівосховищах Харкова як тодішньої столиці УСРР. Не були проігноровані фонди Державного архіву Дніпропетровської області, Державного архіву Донецької області, зважаючи на особливості адміністративно-територіального підпорядкування Бердянська в 1920-х – 1930-х рр.

Звичайно ж, пошуки велися і в самому Бердянську, причому не лише в місцевому краєзнавчому музеї. Уже традиційно ми звертались до бердянських старожилів, до тих, у чиїх сімейних архівах могли зберегтися хоча б які документи про педагогічні курси та педтехнікум. Крім того, стали в нагоді матеріали, зібрані під керівництвом В.П. Вержиковського на початку 1980-х рр. викладачами та студентами тоді ще Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д. Осипенко в рамках підготовки до святкування 50-ї річниці інституту. Були опрацьовані й матеріали архіву БДПУ, у якому, крім книг наказів навчального закладу, починаючи з 1936 року, зберігаються особові справи викладачів.

Специфіка евристичної роботи полягає в тому, що дослідник фактично ніколи не може бути на 100 % впевненим, що виявив усі джерела з теми свого дослідження. Тож немає нічого дивного в тому, що в ході роботи з пошуку документів Бердянських педагогічних курсів і педагогічного технікуму нами були виявлені й деякі матеріали, що стосуються Бердянської чоловічої гімназії. Йдеться про листи колишніх гімназистів, написані на початку 1970-х і 1980-х рр.

Крім того, нам пощастило познайомитись у Москві з Н.П. Воскобойніковою, 1921 року народження, родичкою колишнього учня Бердянської чоловічої гімназії Ф.Ф. Пєєва. Це класичний приклад того, як Його Величність Випадок інколи дозволяє виявити комплекси джерел, про які дослідник, при всьому своєму бажанні та наполегливості, за інших обставин ніколи б не довідався. Працюючи в Російському державному архіві давніх актів, наш старий приятель, доцент Запорізького національного університету В.І. Мільчев, спілкувався з Наталею Петрівною, колишньою співробітницею цієї архівної установи. Коли вона дізналась, що предки Володимира Івановича – преславські болгари, то сказала, що вона сама походить з болгарської родини села Інзовки Запорізької області, а її родичі навчались до революції в Бердянську, у місцевих чоловічій і жіночій гімназіях. Коли В.І. Мільчев переповів нам цю розмову, ми зв’язались з Наталею Петрівною і домовились про зустріч. І не пошкодували, адже отримали можливість сфотографувати й документи, які зберігалися в сімейному архіві Пєєвих – Воскобойнікових, і копії архівних документів, виявлених Наталею Петрівною впродовж десятиліть дослідження історії її родини. Але головне – ми записали інтерв’ю з Н.П. Воскобойніковою, у якому чимало спогадів і переказів не тільки про родину Пєєвих, але й про історію Бердянська. Частина матеріалів, отриманих у результаті спілкування з Наталею Петрівною, так само, як і інші, нещодавно виявлені джерела з історії Бердянської чоловічої гімназії, вміщені нами в коментарі.

Що стосується вміщених у цьому томі матеріалів з історії безпосередньо Бердянських педагогічних курсів і Бердянського педагогічного технікуму, то в абсолютній більшості вони представлені неопублікованими раніше архівними документами.

Найбільший блок становлять 326 документів, відібраних у результаті суцільної евристики фонду Р-3674 Державного архіву Запорізької області. Ми намагались сформувати представницький, різноплановий за видовою ознакою комплекс джерел, який би включав усі найбільш знакові документи з усіх сфер діяльності бердянських навчальних закладів, їхніх викладачів і студентів, дозволяв би побачити педагогічні курси і педагогічний технікум не в статиці, а в динаміці. Усвідомлюючи, що інформативні можливості кожного джерела є безмежними, і в той же час, що неможливо осягнути неосяжне, ми помістили в коментарі опис фонду Р-3674, аби кожен дослідник за бажання мав можливість звернутись до тих справ, які нами не опубліковані.

Окремо подано 4 документи, що відклались у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України. Це – відомості та звіти про діяльність Бердянських педагогічних курсів за різні періоди.

Лише один документ, який має безпосереднє відношення до тематики цього тому, виявлений у архіві БДПУ. Йдеться про автобіографію колишнього бердянського гімназіста, а згодом – викладача Бердянських чоловічої гімназії та педагогічного технікуму В.В. Шейкіна, складену в 1944 р. Цікаво, що раніше нами були виявлені матеріали про гімназійний період життя Всеволода Васильовича. Вони ввійшли до ІІ-го тому «Матеріалів з історії Бердянського державного педагогічного університету». Крім того, і в І-му, і в ІІ-му томі опубліковано чимало документів, які стосуються батька Всеволода Васильовича, також вчителя Бердянської чоловічої гімназії, Василя Тимофійовича Шейкіна.

Нижче розміщено 5 документів, які зберігаються в музеї БДПУ – листи, автобіографії колишніх студентів педтехнікуму.

З фондів Бердянського краєзнавчого музею публікуються 2 документи завідувача навчальної частини Бердянського педагогічного технікуму Ю.І. Кара-Куркчі та 1 – студентки М.Ф. Дорофєєвої.

У видання вміщено витяг з книги «м. Бердянське та його околиці. Природно-економічний та справочний збірник для робітників шкіл, господарчих установ та курортних одвідувачів. Вип. 1-й», що побачила світ у Бердянську в 1928 р. Ця книга, як записано в передмові до неї, «є синтез колективної праці членів Бердянського Краєзнавчого Товариства та студентів Бердянського Педтехнікуму». Ми передрукували саме четвертий розділ, у який увійшли етнографічні матеріали, зібрані у 20-і роки на Бердянщині студентами педагогічного технікуму. Серед цих студентів, між іншим, був і Гаврило Кардаш, який згодом став відомим кореспондентом, працював у газетах «Правда», «Правда України», був старшим редактором книжкового видавництва «Прапор», спілкувався з Олександром Довженком, Остапом Вишнею, Аркадієм Гайдаром…

Передруковано виявлені в Російській державній бібліотеці 19 статей бердянської газети «Більшовицька зірка», які стосуються педагогічного технікуму. Свідомо роблячи акцент на введені до наукового обігу нових комплексів документів, цими статтями, разом з витягом із книги «м. Бердянське та його околиці…», ми й обмежили, на відміну від двох попередніх томів, републікацію в ІІІ-му томі «Матеріалів з історії Бердянського державного педагогічного університету» раніше виданих матеріалів.

Нарешті, опубліковано розділ «Педтехнікум в Бердянську (1924 – 1932 рр.)» рукопису «Нарис історії Бердянського педагогічного інституту», підготовленого у 1967 р. викладачем БДПІ, кандидатом історичних наук І.І. Токаренком і переданого університету в травні 2006 р. О.І. Лобком.

Важливою складовою цього видання, як і попередніх, є ілюстрації. Абсолютна більшість із них публікується вперше.

***

Матеріали опубліковані мовою оригіналу. Пунктуація наближена до норм сучасного правопису. Збережені авторська орфографія та синтаксис, за винятком явних друкарських помилок та описок. При наведенні витягів із джерел випущені фрагменти позначаються трьома крапками в квадратних дужках. Архівні документи подані в порядку розміщення справ у фонді; не змінено автентичне розміщення документів усередині справ, що дозволяє простежити динаміку документообігу, проаналізувати еволюцію розгляду поточних питань, прийняття з них рішень.

Кожен архівний і музейний документ забезпечено заголовком і йому присвоєно порядковий номер: нумерація застосована наскрізна. У легенді, вміщеній після тексту документа, вказано назву архіву (музею), номери фонду, опису, справи та аркушів. Збережено написання чисел і дат словами. Наявність виправлених літер, підчисток та інше, оскільки їх значна кількість, не оговорюється, крім випадків, коли це вплинуло на зміст документа.

Закінчення аркушів позначено двома косими рисками (//) в середині тексту.

Пошкодження тексту та непрочитані в тексті слова позначені трьома крапками в квадратних дужках. У посторінкових примітках при цьому зазначається, що частина тексту пошкоджена, або скільки саме слів не прочитано. Непрочитані підписи позначаються квадратними дужками, у яких курсивом написане слово «підпис».

Публікацію супроводжує науково-довідковий апарат, який містить коментарі, словник застарілих та рідковживаних слів, іменний та географічний покажчики, хронологічний перелік документів, список скорочень.

Ми хочемо висловити подяку всім, хто допоміг у підготовці цієї книги. Передусім – ректору БДПУ В.В. Крижку, який продовжує виступати й ініціатором, і «локомотивом» вшанування пам’яті тих, хто викладав і навчався в наших стінах.

За незмінну багаторічну допомогу дякуємо д.і.н., професору Запорізького національного університету А.В. Бойку.

За сприяння евристичній роботі сердечна подяка співробітникам усіх архівних, бібліотечних та музейних установ, у яких нам довелося працювати. І перш за все – директору ДАЗО О.С. Тедєєву.

Вже традиційно дякуємо Є.С. Денисову за надані ним матеріали.

За спогади й надані цінні матеріали щиро вдячні Н.П. Воскобойніковій; так само дякуємо В.І. Мільчеву, який заочно «звів» нас із цією надзвичайно цікавою жінкою.

Особливу подяку адресуємо М.В. Кузнєцовій (вона знає, за що).

Вельми вдячні кандидату філологічних наук, доценту В.М. Ліпич, яка виконала коректорські функції; магістранткам О.Ю. Сапроновій і С.О. Матвєєвій, які взяли участь у евристичній роботі; С.К. Акімову й М.О. Свергуну, які взяли на себе роботу над ілюстраціями, оригінал-макетом, оформленням обкладинки; студентам Ю.Ю. Королевській, О.М. Алимовій, Х.М. Логвиненко, В.В. Кустрі, Т.В. Шаменковій, Г.Ю. Сіньчіло, М.В. Муричу, О.О. Богатирьову, залученим до виконання технічної роботи.

Примітки

1. ДАЗО. – Ф. 3674. – Оп. 1. – Спр. 3. – Арк. 14.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2004 – 2019 І.Лиман

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 948

Модифіковано : 5.01.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.