№ 17 1777. – Довідка про зміни в Київській, Переяславській, Воронезькій і Білгородській єпархіях кількості монастирів, церков, білого та чорного духовенства, парафій, духовних правлінь, їхніх присутніх та приказних служителів

В канцелярии Святейшаго Правительствующаго Синода по справке по присланным за 775 год ведомостям показано

РДІА, ф. 796, оп. 56, спр. 436, арк. 365 – 368.

Співвідношення соборних та парафіяльних церков, наведене в цій довідці канцелярії Синоду, не відповідає даним відомостей, надісланих із консисторії.

Ружна церква – храм, причт якого знаходився на жалуванні. У 70 – 80-х рр. XVIII ст. державна руга застосовувалась далеко не до кожного церковного причту. Сільське духовенство в цьому плані було обійдене. Влада диференційовано підходила до питання призначення руги кожній церкві, а то й кожному члену причту, не поспішаючи виділяти кошти. Фактично, отримання руги парафіяльною церквою було екстраординарним випадком. Отож, духовенство більшості міських церков не отримувало жалування, але разом з тим воно не мало і земельних ділянок, якими користувалось духовенство сільське. Основна ставка робилась на пожертви парафіян, серед яких у нечисленних містах реґіону, що служили і адміністративними центрами, зазвичай було більше заможних осіб, ніж серед мешканців інших населених пунктів.

Домова церква – влаштування домових церков допускалось як виключення для осіб, які мали особливі заслуги, і таких, що не могли відвідувати парафіяльну церкву через хворобливий стан або старість.

В том числе в Полше состоящих три… – деклароване царською владою невтручання у церковні справи Польщі з одночасним проведенням антиуніатських заходів на включених до складу імперії білоруських землях підштовхнули шляхту та католицьке духовенство до нового наступу на православних, покатоличення та спольщення населення Правобережжя, у першу чергу Київщини та Брацлавщини. Тільки в 1776 р. на Правобережжі було обернуто на унію більше 800 православних парафій. Не останню роль у цьому відіграла ліквідація запорозького козацтва, яке до того служило стримуючим фактором, знаходячись на сусідніх з Правобережною Україною землях. Одним із наслідків політичної гри Петербурга стало те, що з 1772 р. у Речі Посполитій були відсутні православні єпископи, а православна церква на її території знаходилась під духовною владою єпископа Переяславського.

На Малороссийской земле и правах состоящих… – маються на увазі монастирі, на які ще не була поширена дія “Духовного штату” від 26 лютого 1764 р.

Заштатний монастир – обитель, на яку не виділялося грошей з казни. На відміну від заштатних, штатні монастирі отримували утримання і мали у своєму складі визначене число представників чорного духовенства. Згідно з “Духовним штатом” монастирі, за деякими виключеннями, були розподілені на три класи, для кожного з яких встановлена норма штатних ченців чи черниць. У залежності від класної належності ці штатні монастирі і отримували утримання.