Логотип персонального сайта І.Лимана
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)

«Бердянський літописець»
Василь Крижанівський

Словник застарілих та рідковживаних слів

Августейша – Імператорська.

Анафема – церковне прокляття, відлучення від церкви, виверження громадою віруючих.

Арнаутка – сорт пшениці.

Архієпископ – представник вищого ступеня церковної ієрархії; один з титулів єпископа.

Аршин – міра довжини, у ХІХ ст. дорівнювала 71,11870 см.

Атестат – посвідчення, послужний список з біографічними даними.

Безпоповці – адепти напрямку у старообрядництві, який будувався на переконанні, що на землі немає істиної церкви, таїнств, не має і не може бути священства.

Білет – свідоцтво.

Благоприобретенный – придбаний особисто, не отриманий спадково.

Благоусмотрение – розгляд.

Богоугодний заклад – благодійний заклад, богадільня, лікарня.

Бриг – двощоглове парусне судно.

Бургомістр – посадова особа органів міського самоврядування. Очолював роботу магістрату та ратуші.

Великий князь – титул, що належав синам, братам, по чоловічій лінії – і онукам, правнукам і праправнукам імператора.

Верста –міра довжини. Дорівнювала 500 сажнів (1066,8 метра).

Високоблагородіє – титулування цивільних чиновників від восьмого до шостого класу і офіцерів від капітана до полковника та їхніх дружин.

Вівтар – частина храму, призначена для священнослужителів і відокремлена від середньої частини храму високим іконостасом. У вівтарі знаходиться престол з антимінсом, хрестом, Євангелієм. У вівтарі зазвичай знаходиться і жертовник.

Воздух – див. Покров.

Волость – адміністративна частина повіту.

Восприємники – хрещені батько та матір.

Всепідданіший звіт – звіт імператору.

Высочество (Високість) – титул, що присвоюється дітям імператорів та королів. У Російській імперії титул Імператорська Високість носили Наслідник Цесаревич, Великі князі і Великі княжни – сини, доньки, брати, сестри, а по чоловічій лінії – і всі онуки імператора.

Генерал-ад’ютант – почесне звання наближених до монарха осіб; обирався з генералів за особистим велінням імператриці (імператора), мав право на словах оголошувати височайшу волю.

Генерал-губернатор – вищий урядовий чиновник російської адміністрації на місцях, у руках якого зосереджувалася цивільна і військова влада. Підпорядковувався безпосередньо монарху.

Генерал-лейтенант – за Табелем про ранги військовий чин ІІІ класу.

Генерал-майор – за Табелем про ранги військовий чин IV класу.

Гільдійські громадяни – купці.

Гільдія – один з розрядів, на які поділялось купецтво залежно від розмірів капіталу і роду торгівлі.

Гласний – депутат, обраний представник.

Губернатор – вищий урядовий чиновник адміністративно-територіальної одиниці – губернії.

Губернський секретар – за Табелем про ранги чиновник ХІI класу.

Державна Рада – вища (до 1906 р.) законодорадча державна установа Російської імперії, створена в 1810 р. за проектом М.М. Сперанського.

Десниця – права рука або просто рука.

Десятина – поземельна міра. Дорівнювала 2400 кв. сажень, тобто 1,09 гектара. Економічна або господарська десятина дорівнювала 3200 кв. сажень.

Дійсний статський радник – за Табелем про ранги чиновник ІV класу.

Дійсний таємний радник – за Табелем про ранги чиновник ІI класу.

Его Сиятельство – титул, що в Російській імперії присвоювався всім княжим (які не мали титул Світлості) і графським родам.

Євангеліє – ранньохристиянські твори, в яких йдеться про земне життя Ісуса Христа. Канонічних чотири: від Марка, Матфея, Луки та Іоанна. Одне з головних джерел християнського вчення та культу.

Єпархія – церковно-адміністративна одиниця, підпорядкована єпархіальному архієрею.

Законоучитель – викладач Закону Божого.

Земства – система місцевого загальностанового самоуправління, запроваджена в ході Земської реформи 1864 р. згідно «Положення про губернські і повітові земські установи».

Інфантерія – піхота.

Каботаж – судноплавство між портами однієї держави. Прибережне судноплавство. Флот прибережного плавання.

Казенна палата – орган губернського управління, запроваджений у 1775 р.

Капітан – за Табелем про ранги військовий чин VIII класу.

Капітан 1 рангу – за Табелем про ранги морський чин VI класу.

Каприччіо – музичний твір довільної форми, що відрізняється живістю, грайливістю.

Кокошник – російський народний жіночій головний убір.

Колезький асесор – за Табелем про ранги чиновник VІІІ класу.

Колезький реєстратор – за Табелем про ранги чиновник ХІV класу.

Колезький секретар – за Табелем про ранги чиновник Х класу.

Кумівство – народна назва духовної спорідненості. Виникає внаслідок прийняття новонародженого чи дорослого від купелі при хрещенні.

Літургія – головне з християнських богослужінь, під час якого виконуються обряди, пов’язані з таїнством причастя.

Меринос – тонкорунна вівця.

Метрична книга – публічна книга для запису народжень, вінчань і смертей.

Мировий суд – запроваджений у Російській імперії в 1864 р. суд першої інстанції з кримінальних та цивільних справ.

Міщани – стан у Російській імперії, що включав різні категорії міських мешканців (ремісників, дрібних торговців, дрібних домовласників тощо). Майнові та станові права міщан були визначені Жалуваною грамотою містам 1785 р.

Молитовний будинок – особлива будівля, у якій, за відсутності церкви, дозволяється служити літургії на переносному антимінсі.

Надвірний радник – за Табелем про ранги чиновник VII класу.

Настоятель – старша духовна особа в монастирі, храмі.

Негоціант – оптовий купець, переважно зайнятий закордонною торгівлею.

Обиватель – мешканець, приписаний до податної верстви.

Пакгауз – склад для зберігання вантажів на станціях, пристанях, митницях.

Панахида – заупокійна служба, відправа по померлих.

Парафія – нижча церковно-адміністративна організація, що об’єднує віруючих, яких обслуговує причт одного храму або одна духовна особа.

Паспорт (письмовий вид) – письмовий дозвіл на виїзд, постій тощо.

Пастир – священик як керівник пастви.

Писець – писар.

Письмоводитель – служитель канцелярії, писар, діловод.

Підканцелярист – молодший письмоводитель, переписувач паперів у канцелярії.

Підполковник – за Табелем про ранги військовий чин VII класу.

Плащаниця – велике, в повний зріст, зображення тіла Ісуса Христа, знятого з хреста і покладеного в гроб.

Повіт – адміністративно-територіальна одиниця в складі губернії.

Повойник – головний убір у селянок, хустка, пов’язана навколо вже покритої голови.

Покров – плати, що використовуються під час літургії. Зазвичай їх три – для потиру, для дискосу і для обох разом. Останній називається воздухом.

Полковник – за Табелем про ранги військовий чин VI класу.

Поручик – за Табелем про ранги військовий чин Х класу.

Посад – передмістя, окраїна міста.

Превосходительство – титулування осіб, що мали на військовій службі чин генерал-майора чи генерал-лейтенанта, в цивільній – чин четвертого або третього класу.

Предводитель дворянства – виборний представник дворянської верстви губернії або повіту, який головував у земському зібранні.

Престол – головна частина вівтаря християнського храму.

Пристав – начальник поліції невеликої адміністративної одиниці.

Прогімназія – неповна гімназія (з чотири- або шестирічним курсом).

Протоієрей – перший серед священиків при церкві. Зазвичай – настоятель храму. Проте звання протоієрея може даватись не у зв’язку з настоятельством, а як почесна особиста відзнака.

Пуд – одиниця ваги. 1 пуд = 40 фунтів = 16,3805 кг.

Ратман – член магістрату, ратуші.

Ратуша – орган міського самоврядування.

Регент – в православній церкві особа, яка очолює хор. Підбирає голоси для хору, навчає його, керує ним при богослужінні. Наприкінці ХІХ ст. звання регента отримували ті, хто закінчив курс регентського класу при придворній півчій капелі або у Московському синодальному училищі церковного співу.

Сажень – давня одиниця довжини. У другій половині ХІХ ст. 1 сажень = 7 фут. = 84 дюйм. = 840 лініям = 3 арш. = 48 вірш. = 2 метри 13 см. 3,561 мм. Сажень навкісний – міра довжини, що визначалась відстанню від п’яти лівої ноги до кінчиків пальців піднятої правої руки.

Сантим – дрібна монета у Франції, Бельгії та деяких інших країнах, сота доля франка.

Світлейший (Ясновельможний) – частина княжого титулу, що присвоювався за особливі державні заслуги.

Священик (ієрей) – священнослужитель, представник білого духовенства, який має канонічне право здійснювати таїнства (крім висвячення антимінсів, освячення миро) і богослужіння.

Сенат – вищий орган управління в Росії, запроваджений Петром І 22 лютого 1711 р. З початку ХІХ ст. трансформований на вищий орган суду та нагляду.

Скріпа – затвердження підписом; підпис.

Собор – храм, який служить місцем проведення богослужінь духовенством кількох парафій. Переважно – кафедральний храм у єпархіальному місті. Крім того, – головний храм у місті, іншому населеному пункті, храм у великому монастирі.

Спорідненість духовна – див. Кумівство.

Статс-Секретар – особистий секретар (доповідач) імператора (імператриці) в Російській імперії XVIII – початку ХІХ ст. З ХІХ ст. – почесне звання вищих сановників, що давало право особистої доповіді імператору.

Статський радник – за Табелем про ранги цивільний чин V класу.

Стол – відділення в установі, що відало якимось відносно вузьким колом справ.

Столоначальник – чиновник, начальник відділення в установі.

Титулярний радник – за Табелем про ранги цивільний чин IX класу.

Товариш міністра – заступник міністра.

Трамбак – невелике судно прибережного плавання.

Унтер-офіцер – начальствуючі нижні військові чини.

Фельдмаршал – вищий генеральський чин.

Формулярний список – послужний список, головний документ службового стану кожного офіцера, чиновника військового або цивільного відомства, канцелярського служителя.

Фунт – одиниця ваги (маси). Дорівнював 0,4 кг.

Фура – великий довгий віз (переважно – критий).

Фут – лінійна міра довжини. 1 фут = 12 дюйм. = 120 лін. = 0,42857 арш. = 6,86 вірш. = 30,47944 см.

Хресні ходи – урочисте переміщення духовенства і віруючих із корогвами, іконами та іншими святинями православної церкви. Бувають звичайні, що проводяться в дні релігійних свят, і надзвичайні, які відбуваються за особливо важливих обставин.

Церковний староста (титар) – світська особа, повірений парафіян, який мав піклуватись про церковне майно і виконувати низку інших функцій при церкві.

Церковнослужитель – нижча службова посада в церкві, на яку призначають не через таїнство священства, а тільки за архієрейським благословенням.

Цесаревич – син коронованої особи.

Четверть – міра об’єму сипучих тіл (1 четверть = 209,91 л.) і рідини (1 четверть = 1/4 відра = 3,08 л.).

Шилінг – англійська монета; 1 шилінг = 1/20 фунту стерлінгів.

Шкіпер – капітан комерційного судна, особа на морському судні, відповідальна за палубне майно.

Штаб-офіцер – офіцерські чини від майора до полковника включно.

Штабс-капітан – за Табелем про ранги військовий чин ІХ класу.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2004 – 2019 І.Лиман

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 956

Модифіковано : 24.03.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.